Найменша напис у світі - це «Nothing is impossible» («Немає нічого неможливого»). Вона викарбувана на кінчику голки.
Найменший автомобіль у світі.
Маленькі радощі життя:
1. Чхнути три або більше разів поспіль
2. Базікати ногами у воді
3. Відчувати, що в книжці, яка тобі вже дуже сильно подобається, залишилося ще багато непрочитаних сторінок
4. Посковзнутися і не впасти
5. Сказати те ж, що і спортивний коментатор, але за секунду до нього
6. СМС-ка, яку ти чекав
7. Прокинутися після дуже реалістичного кошмару і зрозуміти, що це був лише сон
8. Відкусити пиріжок/булочку/еклер з того боку, де начинка
9. Коли твої ноги засмоктує в пісок в прибої
10. Зривати захисний шар з екрану новеньких електронних гаджетів.
11. Коли тебе вітають зі святом люди, яких ти не знаєш.
12. Знайти заначку, про яку ти вже забув
13. Коли холодна ночівля, в яку ти пірнув, нарешті зігрівається
14. Ненароком точно ввести свій старий і давно забутий пароль
15. Чіпати волосся після стрижки
16. Повний холодильник смакоти, які залишилися після свят
17. Коли тобі блимають на трасі і ти встигаєш скинути швидкість перед даішником
18. Хрускіт снігу
19. Здалеку потрапити точно у відро для сміття
20. Одягти те, що ти тільки що купив
21. Прокинутися за годину до дзвінка будильника, зрозуміти, що ще сила-силенна часу і знову лягти спати
22. Випадково де-небудь зустріти запах з дитинства
23. Знову і знову слухати пісню, яка тобі недавно сподобалася
24. Стук жіночих підборів по асфальту, який доноситься навесні з відкритого вікна
25. Коли тобі вдалося все-таки видавити останню порцію пасти з безнадійного тюбика
Маленька пташка летіла на південь, щоб перезимувати. Було так холодно, що вона замерзла і впала на землю в великому полі. Поки вона там лежала, корова пройшла повз і покакала на неї. Лежачи в коров'ячої коржику, пташка раптом зрозуміла, як їй тепло. Коров'яче лайно повернуло її до життя! Пташці раптом стало так добре, що вона заспівала, щоб висловити свою радість. Пробегавшая повз кішка почула спів і вирішила розібратися, в чому тут справа. Слідуючи до джерела звуку, кішка знайшла пташку, розкопала її і з'їла.
Мораль:
1. Не кожен, хто напаскудив на Вас, Ваш ворог.
2. Не кожен, хто дістає Вас з лайна, Ваш друг.
3. Коли Ви глибоко в лайні, краще тримати рот закритим.
Маленький полярний ведмедик
Крилата фраза «Росіяни не здаються!» облетіла весь світ ще в роки Першої світової війни в 1915 році під час оборони невеликий фортеці Осовець, розташованої на території нинішньої Білорусі. Маленькому російському гарнізону було потрібно протриматися лише 48 годин. Він захищався більше півроку - 190 днів!
Німці застосували проти захисників фортеці всі новітні збройові досягнення, включаючи авіацію. На кожного захисника довелося кілька тисяч бомб і снарядів. Скинутих з аеропланів і випущених з десятків гармат 17-ти батарей, що включали дві знаменитих «Великі Берти» (які росіяни примудрилися при цьому підбити).
Німці бомбили фортеця день і ніч. Місяць за місяцем. Росіяни захищалися серед урагану вогню і заліза до останнього. Їх було вкрай мало, але на пропозиції про здачу завжди був один і той же відповідь. Тоді німці розгорнули проти фортеці 30 газових батарей. На російські позиції з тисяч балонів вдарила 12-метрова хвиля хімічної атаки. Протигазів не було.
Все живе на території фортеці було отруєно. Почорніла й пожухла навіть трава. Товстий отруйно-зелений шар окису хлору покрив металеві частини знарядь і снарядів. Одночасно германці почали масований артобстріл. Слідом за ним на штурм російських позицій рушили понад 7000 піхотинців.
Здавалося, фортеця приречена і вже взята. Густі, численні німецькі ланцюга підходили все ближче і ближче... І в цей момент з отруйно-зеленого хлорного туману на них обрушилася... контратака! Росіян було трохи більше шістдесяти. Залишки 13-ї роти 226-го Землянського полку. На кожного контратакующего доводилося більше ста ворогів!
Росіяни йшли в повний зріст. В штикову. Здригаючись від кашлю, випльовуючи, крізь ганчірки обматывавшие особи, шматки легенів на закривавлені гімнастерки...
Ці воїни завдали противника в такий жах, що німці, не прийнявши бою, кинулися назад. У паніці топчучи один одного, плутаючись і повисаючи на власних загородженнях з колючого дроту. І тут за ним з клубів отруєного туману вдарила, здавалося б, уже мертва російська артилерія.
Це бій увійде в історію як «атака мерців». В ході її кілька десятків напівживих російських воїнів змусили втікати 14 батальйонів супротивника!
Російські захисники Осовца так і не здали фортецю. Вона була залишена пізніше. І за наказом командування. Коли оборона втратила сенс. Ворогові не залишили ні патрона, ні цвяха. Все вціліле фортеці від німецького вогню і бомбардувань було підірвано російськими саперами. Німці наважилися зайняти руїни тільки через кілька днів.
Немає коментарів:
Дописати коментар